 Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Устінова А$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 13
Представлено документи з 1 до 13
|
| 1. |
Косаківська І. В.
Вплив короткочасних температурних стресів на вміст абсцизової кислоти в рослин із різними типами екологічних стратегій [Електронний ресурс] / І. В. Косаківська, Л. В. Войтенко, А. Ю. Устінова // Український ботанічний журнал. - 2012. - Т. 69, № 6. - С. 926-933. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2012_69_6_15
Определено содержание свободной и конъюгированной форм индолил-3-уксусной кислоты (ИУК) в контрольных условиях и после кратковременных температурных стрессов в 7-дневных проростках растений с разными типами экологических стратегий. Полученные результаты указывают на корреляцию между уровнем ИУК в контрольных условиях, изменениями в содержании фитогормона после кратковременных температурных стрессов и отдельными адаптационными признаками исследованных видов, а также возможное участие ИУК в формировании и реализации экологической стратегии. Так, устойчивый к абиотическим стрессам патиент Rumex patientia L. <$Etimes> R. tianschanicus A. Los. в контрольных условиях содержал преимущественно активную форму ИУК, тогда как в связанном состоянии фитогормон практически не был найден. В то же время неустойчивые к изменению обычного экологического режима виолент Festuca pratensis Huds. и эксплеренты Brassica campestris L. и Amaranthus caudatus L. в контрольных условиях содержали ИУК преимущественно в конъюгированном состоянии. У патиента Rumex patientia <$Etimes> R. tianschanicus и виолента F. pratensis после холодового стресса наблюдалось увеличение количества свободной ИУК. У эксплерентов В. campestris и A. caudatus, а также виолента F. pratensis концентрация свободной ИУК возрастала после теплового стресса, что в целом коррелирует с особенностями температурной чувствительности исследованных растений. Полученные результаты позволяют в дальнейшем наряду с другими биологическими маркерами использовать данные о содержании свободной и конъюгированной форм ИУК при определении температурной чувствительности и экологической стратегии растений.Определено содержание белка теплового шока БТШ70 и перекиси водорода в контрольных условиях и после кратковременных температурных стрессов в 7-дневных проростках Amaranthus caudatus L. Выявлено наличие небольшого количества БТШ70 в контрольных условиях и активное образование БТШ70 после кратковременного теплового стресса (2 часа, +<$E40~symbol Р roman C>). Установлено, что после кратковременного холодового стресса (2 часа, +<$E4~symbol Р roman C>) содержание БТШ70 практически не изменялось. Кратковременные температурные стрессы вызывали увеличение количества перекиси водорода в 7-дневных проростках Amaranthus caudatus, причем реакция на тепловой стресс была значительно более выраженной. Выявленные изменения в содержании перекиси водорода после температурных стрессов позволяют предположить, что молекулы H2O2 могут быть компонентом системы неспецифического реагирования растительной клетки на температурные воздействия. Увеличение количества перекиси водорода в 2,5 раза после теплового стресса совпадает с активным синтезом БТШ70 в проростках теплолюбивого вида Amaranthus caudatus, температурный оптимум которого находится в пределах +<$E35~symbol Р roman C>. Активное образование БТШ70 и накопление перекиси водорода в ответ на действие кратковременного температурного стресса рассматривается как один из факторов, определяющих теплоустойчивость исследованного вида. Высказано предположение, что перекись водорода является сигнальным соединением, которое инициирует образование БТШ70, обладающего, в свою очередь, защитной функцией при формировании ответной реакции на действие стресса.
| | 2. |
Косаківська І. В.
Вплив короткочасних температурних стресів на вміст індоліл-3-оцтової кислоти в рослин із різними типами екологічних стратегій [Електронний ресурс] / І. В. Косаківська, Л. В. Войтенко, Р. В. Ліхньовський, А. Ю. Устінова // Український ботанічний журнал. - 2013. - Т. 70, № 2. - С. 264-269. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2013_70_2_22
Определено содержание свободной и конъюгированной форм индолил-3-уксусной кислоты (ИУК) в контрольных условиях и после кратковременных температурных стрессов в 7-дневных проростках растений с разными типами экологических стратегий. Полученные результаты указывают на корреляцию между уровнем ИУК в контрольных условиях, изменениями в содержании фитогормона после кратковременных температурных стрессов и отдельными адаптационными признаками исследованных видов, а также возможное участие ИУК в формировании и реализации экологической стратегии. Так, устойчивый к абиотическим стрессам патиент Rumex patientia L. <$Etimes> R. tianschanicus A. Los. в контрольных условиях содержал преимущественно активную форму ИУК, тогда как в связанном состоянии фитогормон практически не был найден. В то же время неустойчивые к изменению обычного экологического режима виолент Festuca pratensis Huds. и эксплеренты Brassica campestris L. и Amaranthus caudatus L. в контрольных условиях содержали ИУК преимущественно в конъюгированном состоянии. У патиента Rumex patientia <$Etimes> R. tianschanicus и виолента F. pratensis после холодового стресса наблюдалось увеличение количества свободной ИУК. У эксплерентов В. campestris и A. caudatus, а также виолента F. pratensis концентрация свободной ИУК возрастала после теплового стресса, что в целом коррелирует с особенностями температурной чувствительности исследованных растений. Полученные результаты позволяют в дальнейшем наряду с другими биологическими маркерами использовать данные о содержании свободной и конъюгированной форм ИУК при определении температурной чувствительности и экологической стратегии растений.Определено содержание белка теплового шока БТШ70 и перекиси водорода в контрольных условиях и после кратковременных температурных стрессов в 7-дневных проростках Amaranthus caudatus L. Выявлено наличие небольшого количества БТШ70 в контрольных условиях и активное образование БТШ70 после кратковременного теплового стресса (2 часа, +<$E40~symbol Р roman C>). Установлено, что после кратковременного холодового стресса (2 часа, +<$E4~symbol Р roman C>) содержание БТШ70 практически не изменялось. Кратковременные температурные стрессы вызывали увеличение количества перекиси водорода в 7-дневных проростках Amaranthus caudatus, причем реакция на тепловой стресс была значительно более выраженной. Выявленные изменения в содержании перекиси водорода после температурных стрессов позволяют предположить, что молекулы H2O2 могут быть компонентом системы неспецифического реагирования растительной клетки на температурные воздействия. Увеличение количества перекиси водорода в 2,5 раза после теплового стресса совпадает с активным синтезом БТШ70 в проростках теплолюбивого вида Amaranthus caudatus, температурный оптимум которого находится в пределах +<$E35~symbol Р roman C>. Активное образование БТШ70 и накопление перекиси водорода в ответ на действие кратковременного температурного стресса рассматривается как один из факторов, определяющих теплоустойчивость исследованного вида. Высказано предположение, что перекись водорода является сигнальным соединением, которое инициирует образование БТШ70, обладающего, в свою очередь, защитной функцией при формировании ответной реакции на действие стресса.
| | 3. |
Косаківська І. В.
Вплив температурного режиму на активність ліпоксигенази проростків ріпаку Brassica napus var. Oleifera [Електронний ресурс] / І. В. Косаківська, Л. М. Бабенко, А. Ю. Устінова, Т. Д. Скатерна, К. Деміревська // Доповiдi Національної академії наук України. - 2012. - № 6. - С. 134-137. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2012_6_24
Досліджено вплив температурного режиму на активність ліпоксигенази проростків контрастних за термостійкістю сортів ріпаку Brassica napus var. Oleifera. Виявлено дві стресозалежні ізоформи мембранозв'язаної ліпоксигенази з різними значеннями оптимумів pH. Встановлено кореляцію між величиною ліпоксигеназної активності та термостійкістю досліджених сортів ріпаку.Досліджено вплив температурного режиму на вміст вільної і зв'язаної форм абсцизової кислоти (АБК) в кореневій і надземній частинах 7- і 14-добових проростків Triticum aestivum L. сорту Ятрань 60. Показано, що після дії низької плюсової температури (+<$E4~symbol Р roman C>, 2 год) у 7-добових проростків вміст вільної форми АБК зменшився у надземній частині і збільшився у коренях. Тепловий стрес (+<$E40~symbol Р roman C>, 2 год) спричинив зменшення вмісту вільної форми АБК у коренях і певне зростання в надземній частині. Натомість рівень зв'язаної форми АБК знижувався як у коренях, так і в надземній частині після зміни температурного режиму. Пул ендогенної АБК значно зростав у коренях 14-добових проростків після теплового стресу, тоді як у надземній частині зберігався на рівні контролю у зв'язку з акумуляцією зв'язаної форми. Низька температура негативно впливала на вміст вільної форми АБК в надземній частині, тоді як у коренях акумулювалась зв'язана форма АБК. Після комбінованого стресу вміст вільної форми й пулу ендогенної АБК значно збільшився у надземній частині проростків.
| | 4. |
Косаківська І. В.
Вплив короткочасних температурних стресів на синтез білка теплового шоку 70 кДа й утворення пероксиду водню в проростках Amaranthus caudatus L. [Електронний ресурс] / І. В. Косаківська, В. А. Негрецький, В. М. Пушкарьов, О. А. Контурська, Д. Б. Рахметов, А. Ю. Устінова // Український ботанічний журнал. - 2013. - Т. 70, № 4. - С. 552-556. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2013_70_4_19
Определено содержание свободной и конъюгированной форм индолил-3-уксусной кислоты (ИУК) в контрольных условиях и после кратковременных температурных стрессов в 7-дневных проростках растений с разными типами экологических стратегий. Полученные результаты указывают на корреляцию между уровнем ИУК в контрольных условиях, изменениями в содержании фитогормона после кратковременных температурных стрессов и отдельными адаптационными признаками исследованных видов, а также возможное участие ИУК в формировании и реализации экологической стратегии. Так, устойчивый к абиотическим стрессам патиент Rumex patientia L. <$Etimes> R. tianschanicus A. Los. в контрольных условиях содержал преимущественно активную форму ИУК, тогда как в связанном состоянии фитогормон практически не был найден. В то же время неустойчивые к изменению обычного экологического режима виолент Festuca pratensis Huds. и эксплеренты Brassica campestris L. и Amaranthus caudatus L. в контрольных условиях содержали ИУК преимущественно в конъюгированном состоянии. У патиента Rumex patientia <$Etimes> R. tianschanicus и виолента F. pratensis после холодового стресса наблюдалось увеличение количества свободной ИУК. У эксплерентов В. campestris и A. caudatus, а также виолента F. pratensis концентрация свободной ИУК возрастала после теплового стресса, что в целом коррелирует с особенностями температурной чувствительности исследованных растений. Полученные результаты позволяют в дальнейшем наряду с другими биологическими маркерами использовать данные о содержании свободной и конъюгированной форм ИУК при определении температурной чувствительности и экологической стратегии растений.Определено содержание белка теплового шока БТШ70 и перекиси водорода в контрольных условиях и после кратковременных температурных стрессов в 7-дневных проростках Amaranthus caudatus L. Выявлено наличие небольшого количества БТШ70 в контрольных условиях и активное образование БТШ70 после кратковременного теплового стресса (2 часа, +<$E40~symbol Р roman C>). Установлено, что после кратковременного холодового стресса (2 часа, +<$E4~symbol Р roman C>) содержание БТШ70 практически не изменялось. Кратковременные температурные стрессы вызывали увеличение количества перекиси водорода в 7-дневных проростках Amaranthus caudatus, причем реакция на тепловой стресс была значительно более выраженной. Выявленные изменения в содержании перекиси водорода после температурных стрессов позволяют предположить, что молекулы H2O2 могут быть компонентом системы неспецифического реагирования растительной клетки на температурные воздействия. Увеличение количества перекиси водорода в 2,5 раза после теплового стресса совпадает с активным синтезом БТШ70 в проростках теплолюбивого вида Amaranthus caudatus, температурный оптимум которого находится в пределах +<$E35~symbol Р roman C>. Активное образование БТШ70 и накопление перекиси водорода в ответ на действие кратковременного температурного стресса рассматривается как один из факторов, определяющих теплоустойчивость исследованного вида. Высказано предположение, что перекись водорода является сигнальным соединением, которое инициирует образование БТШ70, обладающего, в свою очередь, защитной функцией при формировании ответной реакции на действие стресса.
| | 5. |
Устінова А. Ф.
Контролювання гумаю [Електронний ресурс] / А. Ф. Устінова // Карантин і захист рослин. - 2011. - № 3. - С. 21-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Kizr_2011_3_11
| | 6. |
Устінова А. Ф.
Ценхрус якірцевий і кукурудза [Електронний ресурс] / А. Ф. Устінова // Карантин і захист рослин. - 2011. - № 9. - С. 10-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Kizr_2011_9_6
| | 7. |
Косаківська І. В.
Вплив гіпо- і гіпертермії на активність ліпоксигенази у листках рослин різних типів екологічних стратегій [Електронний ресурс] / І. В. Косаківська, О. О. Конторська, А. Ю. Устінова // Український ботанічний журнал. - 2011. - Т. 68, № 6. - С. 883-889. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2011_68_6_13
Досліджено вплив короткотривалих теплового (2 год, <$E+40~symbol Р roman C>), холодового (2 год, +<$E4~symbol Р roman C>) і перехресного температурних стресів на активність ліпоксигенази (ЛОГ), вміст пігментів і розчинних білків у 7- і 14-добових проростках пшениці сорту Ятрань 60. У надземній частині проростків виявлено дві ізоформи 9-ліпоксигенази: ЛОГ-1 (pH 6,3) і ЛОГ-2 (pH 5,5), у коренях - одну (pH 6,5). За контрольних умов активність ЛОГ у 7-добових проростків була вищою, ніж у 14-добових. Активність ЛОГ після короткотривалих теплового й перехресного стресів зростала, виразніші зміни зафіксовано в 14-добових проростках. Після холодового стресу співвідношення хлорофіли а+b/каротиноїди в 14-добових проростках значно збільшувалось. Після короткотривалих температурних стресів вміст розчинних білків у коренях зменшувався, а в надземній частині зростав. Виявлені зміни активності ізоформ ліпоксигенази, вмісту пігментів і розчинних білків розглянуто як складові клітинних механізмів адаптивних реакцій на дію температурних стресів.
| | 8. |
Устінова А. Ф.
Визначення карантинних, буферних та регульованих зон при виявленні карантинних видів бур’янів [Електронний ресурс] / А. Ф. Устінова, Д. Д. Мунько // Захист і карантин рослин. - 2013. - Вип. 59. - С. 337-349. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zikr_2013_59_45
| | 9. |
Устінова А. Ф.
Натуралізація та акліматизація адвентивних рослин в умовах вторинного ареалу [Електронний ресурс] / А. Ф. Устінова // Захист і карантин рослин. - 2012. - Вип. 58. - С. 277-287. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zikr_2012_58_31
| | 10. |
Косаківська І. В.
Вплив гіпо- та гіпертермії на вміст нуклеїнових кислот у рослин з різними типами екологічних стратегій [Електронний ресурс] / І. В. Косаківська, В. А. Негрецький, Д. Б. Рахметов, О. І. Ковзун, В. М. Пушкарьов, А. Ю. Устінова // Інтродукція рослин. - 2013. - № 1. - С. 102-108. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/IR_2013_1_17
Вивчено вміст нуклеїнових кислот у рослин з різними типами екологічних стратегій. Установлено, що в контрольних умовах найбільший вміст ДНК був у патієнта Rumex patientia x R. tianshanicus і експлерента Amaranthus caudatus. Виявлено особливості зміни вмісту РНК після нетривалої дії температурних стресів. Тепловий стрес спричинив зменшення вмісту РНК у Rumex patientia x R. tianshanicus і Amaranthus caudatus із C-4 типом фотосинтезу та зростання вмісту РНК у експлерента Brassica campestris із C-3 типом фотосинтезу. Всі досліджені рослини реагували на короткочасний холодовий стрес збільшенням вмісту РНК. Рівень РНК у проростках віолента Festuca pratensis після короткочасних температурних стресів змінювався незначно. У Rumex patientia x R. tianshanicus виявлено найменшу величину співвідношення вмісту РНК/ДНК, тоді як у Amaranthus caudatus ця величина була найбільшою.
| | 11. |
Косаківська І. В.
Вплив температурних стресів на вміст цитокінінів у проростках Triticum aestivum L. сорту Ятрань 60 [Електронний ресурс] / І. В. Косаківська, Л. В. Войтенко, Р. В. Ліхньовський, А. Ю. Устінова // Физиология растений и генетика. - 2015. - Т. 47, № 4. - С. 296-303. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2015_47_4_5
Досліджено кількісні та якісні зміни, які відбувалися з розчинними білками проростків двох контрастних за стійкістю сортів ріпаку Brassica napus var. oleifera після дії короткотривалих температурних стресів. Виявлено неспецифічні та специфічні ознаки в адаптаційних перебудовах. Тепловий стрес супроводжувався виразнішими у порівнянні з холодовим змінами в білкових спектрах обох сортів ріпаку. У сорту Триангел після холодового стресу зменшувався вміст розчинного білка, після теплового - утворювався поліпептид із мол. м. 78 кД, змінювались кількості поліпептидів із 62, 58, 56, 40, 34 кД та низькомолекулярних. У сорту Мілена після дії холодового стресу вміст розчинного білка збільшувався, після теплового - змінювався вміст поліпептидів із мол. м. 78, 69 і 63 кД. Білки, утворення яких значно посилюється після дії температурних стресів, можна розглядати як біомаркери стійкості.Досліджено вплив температурного режиму на склад і вміст цитокінінів (ЦК) у кореневій та надземній частинах 7- й 14-добових проростків Triticum aestivum L. жаростійкого сорту Ятрань 60. Встановлено, що короткотривалі тепловий (+40 °C, 2 год) і холодовий (+4 °C, 2 год) температурні стреси зумовлюють специфічні зміни акумуляції й спектра ізоформ ЦК, які залежать як від органа проростка та його віку, так і від виду стресу. На ранній "стадії тривоги" відбувався перерозподіл активних ізоформ ЦК між коренями і надземною частиною. Доведено, що в жаростійкого сорту Ятрань 60 після теплового стресу в надземній частині проростків збільшується вміст ЦК ізопентеніладенінового типу, які пов'язані із синтезом білків фотосинтетичного апарату. Виявлені зміни вмісту ЦК після дії температурних стресів опосередковано вказують на антагонізм з АБК у разі формування реакції-відповіді.
| | 12. |
Косаківська І. В.
Вплив гіпо- і гіпертермії на активність ліпоксигенази, вміст пігментів і розчинних білків у проростках пшениці сорту Ятрань 60 [Електронний ресурс] / І. В. Косаківська, Л. М. Бабенко, Т. Д. Скатерна, А. Ю. Устінова // Физиология растений и генетика. - 2014. - Т. 46, № 3. - С. 212-220. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2014_45_3_5
Досліджено вплив короткотривалих теплового (2 год, <$E+40~symbol Р roman C>), холодового (2 год, +<$E4~symbol Р roman C>) і перехресного температурних стресів на активність ліпоксигенази (ЛОГ), вміст пігментів і розчинних білків у 7- і 14-добових проростках пшениці сорту Ятрань 60. У надземній частині проростків виявлено дві ізоформи 9-ліпоксигенази: ЛОГ-1 (pH 6,3) і ЛОГ-2 (pH 5,5), у коренях - одну (pH 6,5). За контрольних умов активність ЛОГ у 7-добових проростків була вищою, ніж у 14-добових. Активність ЛОГ після короткотривалих теплового й перехресного стресів зростала, виразніші зміни зафіксовано в 14-добових проростках. Після холодового стресу співвідношення хлорофіли а+b/каротиноїди в 14-добових проростках значно збільшувалось. Після короткотривалих температурних стресів вміст розчинних білків у коренях зменшувався, а в надземній частині зростав. Виявлені зміни активності ізоформ ліпоксигенази, вмісту пігментів і розчинних білків розглянуто як складові клітинних механізмів адаптивних реакцій на дію температурних стресів.
| | 13. |
Косаківська І. В.
Вплив температурного режиму на вміст абсцизової кислоти в проростках Triticum aestivum L. сорту Ятрань 60 [Електронний ресурс] / І. В. Косаківська, Л. В. Войтенко, А. Ю. Устінова, Р. В. Ліхньовський // Физиология растений и генетика. - 2014. - Т. 46, № 5. - С. 420-427. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2014_45_5_8
Досліджено вплив температурного режиму на активність ліпоксигенази проростків контрастних за термостійкістю сортів ріпаку Brassica napus var. Oleifera. Виявлено дві стресозалежні ізоформи мембранозв'язаної ліпоксигенази з різними значеннями оптимумів pH. Встановлено кореляцію між величиною ліпоксигеназної активності та термостійкістю досліджених сортів ріпаку.Досліджено вплив температурного режиму на вміст вільної і зв'язаної форм абсцизової кислоти (АБК) в кореневій і надземній частинах 7- і 14-добових проростків Triticum aestivum L. сорту Ятрань 60. Показано, що після дії низької плюсової температури (+<$E4~symbol Р roman C>, 2 год) у 7-добових проростків вміст вільної форми АБК зменшився у надземній частині і збільшився у коренях. Тепловий стрес (+<$E40~symbol Р roman C>, 2 год) спричинив зменшення вмісту вільної форми АБК у коренях і певне зростання в надземній частині. Натомість рівень зв'язаної форми АБК знижувався як у коренях, так і в надземній частині після зміни температурного режиму. Пул ендогенної АБК значно зростав у коренях 14-добових проростків після теплового стресу, тоді як у надземній частині зберігався на рівні контролю у зв'язку з акумуляцією зв'язаної форми. Низька температура негативно впливала на вміст вільної форми АБК в надземній частині, тоді як у коренях акумулювалась зв'язана форма АБК. Після комбінованого стресу вміст вільної форми й пулу ендогенної АБК значно збільшився у надземній частині проростків.
|
|
|
Простий
Розширений
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
Пам`ятка користувача